Ендодонтичне лікування періодонтиту

Періодонтит — це запалення оболонки кореня зуба, тобто тканини, що поєднує зуб зі щелепою.

✍️ Контент цієї сторінки створено стоматологами D.Ante

Автори матеріалу — лікарі-стоматологи:

Ірина Царинна Вікторія Бараннік Анна Шабріна Віталій Воронін

Головне одним абзацем: якщо періодонтит вчасно не вилікувати, він може трансформуватися в кісту і призвести до втрати зуба або навіть перелому щелепи

Що таке періодонтит?

Періодонтит — це захворювання, яке вражає звʼязку, що оточує зуб (періодонтальна звʼязка).

Тобто захворювання періодонтит ставить під загрозу існування самого зуба.

Це повʼязано з тим, що воно впливає безпосередньо на лунку зуба і на його кріплення до кістки щелепи.

Періодонтит, якщо його не лікувати, переходить в кісту зуба. Ну а кіста (капсула на корені зуба) може спричинити втрату зуба і навіть перелом щелепи.

Втрата зуба можлива, бо кіста заміщує пустотою або рідиною кістку щелепи, роблячи її крихкою. І, відповідно, під навантаженням (так, інколи буває достатньо простого жування), кістка щелепи ламається.

Хворіють на періодонтит зазвичай дорослі, але трапляються випадки коли виникає і періодонтит у дітей.

Причини періодонтиту

Це захворювання виникає внаслідок запальних процесів, які відбуваються в корені зуба.

Ось перелік основних причин, які спричиняють періодонтит:

• не пролікований карієс розвинувся і дав ускладнення;
• як наслідок невилікуваного пульпіту, коли запалення спускається з пульпи до періодонту;
• як вторинне захворювання внаслідок неякісно пролікованих кореневих каналів (канал зуба запломбовано, тож вся інфекція локалізується навколо кореня в періодонті);
• внаслідок травми зуба може початися запалення, яке перейде в періодонтит.

Періодонтит: симптоми

Періодонтит у дітей та дорослих небезпечний тим, що він може розвиватися практично безсимптомно, а результат запущеного захворювання загрожує видаленням зуба.

Але, якщо в захворювання зʼявляються симптоми, то вони виглядають наступним чином:

• біль при жуванні та кусанні;
• рухливість зуба;
• набряк щік та ясен;
• утворення нориці (рос. «свища») (при гранулематозному періодонтиті);
• підвищена температура тіла.

Діагностика періодонтиту

Перш ніж перейти до лікування, лікар має поставити діагноз періодонтит на основі симптомів пацієнта та рентгенівського або КТ-знімку.

І, відповідно, на основі цих даних, лікар вже визначає тип періодонтиту, його поширення та вплив на навколішні тканини. Ну а далі класифікує його, і починає лікування.

Періодонтит, класифікація (види та ступені)

Періодонтит буває гострим і хронічним. Подальший вибір лікування залежить від конкретного виду захворювання.

Гострі періодонтити

Існують три види гострого періодонтиту:

• гнійний (утворюється флюс, підвищується температура тіла, порушується сон);
• серозний (біль поширюється усією щелепою, м’які тканини набрякають, з’являється відчуття зуба, що збільшився в розмірах);
• травматичний (руйнуються пучки судин, колір м’яких тканин стає рожевим, а зуб — рухливим, відчувається біль при жуванні).

Симптоми гострого періодонтиту — це біль, набряк, збільшення ясен або щоки, зʼявляється флюс тощо.

Нас часто запитують, як лікується флюс від гострого гнійного періодонтиту.

Лікування такого флюсу відбувається наступним чином:

1. Лікар розкриває порожнину зуба та очищає кореневий канал, щоб відбувся відтік запалених виділень через періодонтальну щілину.
2. Далі лікар промиває канал антисептичними засобами та пломбує зуб під динамічним рентгенологічним контролем (тобто пломбує канал і періодично робить рентгенівські знімки, щоб впевнитися в якості пломбування).

Хронічні періодонтити

Хронічні періодонтити також поділяються на три види:

• фіброзний (проходить із запальною реакцією та розширенням періодонтальної щілини);
• гранулюючий (супроводжується розростанням грануляційної тканини навколо зуба в кістку та в ясна; також може виходити назовні у вигляді нориці);
• гранулематозний (утворення інфекційної гранулеми кулястої форми на корені зуба). На початковому етапі розмір гранулеми складає приблизно 3 мм у діаметрі, а при запущеній хворобі може сягати 8 мм. У центрі формується порожнина, яку називають кістогранулемою.

І, хоча хронічний періодонтит не спричиняє такі ж самі неприємні відчуття, як і гострий (він може періодично викликати біль при накушуванні), він може перейти в стадію загострення.

Хронічні періодонтити в стадії загострення

Тут все дуже просто. Будь-який вид хронічного періодонтиту внаслідок імунного збою або через вірусне захворювання може перейти в стадію загострення.

Тобто, якщо не лікувати хронічний періодонтит, то він може перейти в загострений перебіг (з усіма наслідками, про які ми написали вище).

⚠️

Ви можете також подекуди зустрічати термін «апікальний періодонтит» або «верхівковий періодонтит». Це будь-який періодонтит (гострий, хронічний), який розташовується саме на верхівці кореня зуба. Тобто це не один з видів періодонтиту, а просто вказівка на локалізацію (місце розташування) захворювання.

Лікування періодонтиту

Загальна процедура — це ендодонтичне лікування періодонтиту (лікування коренів зуба), яке дозволяє зупинити вірусні та запальні процеси. А також прибрати запалені рідини, відновити функціональні якості зуба.

Але лікування залежить від виду захворювання та від того, як швидко його було виявлено.

В цілому, періодонтит лікують так само як і пульпіт, але з невеликою відмінністю.

При лікуванні періодонтиту лікар завжди (!) пломбує кореневі канали тимчасовою пломбою з гідроксиду кальцію.

Така пломба щільно закриває зубні канали, тому захищає пошкоджену ділянку.

Що буде, якщо не лікувати періодонтит

На жаль, наслідки періодонтиту дуже невтішні.

Стадія перша: нориця (рос. «свищ») при періодонтиті

Нориця — захисний механізм нашого тіла.

В яснах утворюється спеціальний канал, через який при запаленні в кістці та м’яких тканинах виходять назовні гній і кров.

Такий канал, нориця, може утворюватися в будь-якому місці, навіть «під» сусіднім зубом. Це відбувається через те, що запалена рідина шукає вихід з організму — і там, де вона цей вихід знайде, і зʼявиться нориця.

🗞️

Читайте в нашому блозі: Флюс (періостит): причини, симптоми, стадії, деталі лікування

Як лікується нориця при періодонтиті?

Лікування нориці залежить від масштабів запального процесу.

Перше, що необхідно зробити пацієнту — звернутися до лікаря та отримати обстеження та кваліфікований діагноз.

Далі стоматолог призначає тип лікування: якщо запалення кореня зуба невелике, розтинає та усуває норицю, після чого лікує канали та пломбує зуб.

При сильному запаленні може дійти навіть до видалення зуба.

Періодонтит у Києві в стоматології D.Ante лікують навіть на вихідних. Тож не чекайте понеділка — записуйтеся до нас одразу після появи перших симптомів.

Стадія друга: періодонтит спричиняє кісту

Якщо вчасно не вилікувати періодонтит, то він перетворюється на кісту.

А кіста зуба, своєю чергою, може призвести не тільки до втрати зуба, але навіть до перелому щелепи через заміщення кісткової тканини щелепи пустотою або рідиною.

І, коли періодонтит трансформується в кісту, щоб запобігти зазначеним незворотним наслідкам, потрібно робити резекцію кореня зуба.

—

Тобто, якщо прослідкувати весь процес «еволюції» захворювання, в якій «бере участь» періодонтит, то вона виглядатиме наступним чином:

1. Відсутність якісної гігієни ротової порожнини (включаючи професійну чистку) призводить до появи карієсу.
2. Невилікуваний карієс призводить до пульпіту.
3. Пульпіт, своєю чергою, переходить в періодонтит.
4. Періодонтит трансформується в кісту.
5. Кіста може спричинити втрату зуба і навіть перелом щелепи.

Ми навіть не знаємо, які ще аргументи треба навести, щоб спонукати вас до регулярних візитів до стоматолога та ранньої діагностики/лікування періодонтиту 🙂

Профілактика періодонтиту

Пацієнти, які хворіють на пародонтологічні захворювання (опущення кістки, опущення ясен), мають слідкувати за тим, щоб не допустити проникнення інфекції з пародонту в періодонтальну звʼязку (краще піклуватися про гігієну, робити професійні чистки зубів тощо).

Коли у пацієнта рухливість зубів або він проходить ортодонтичне лікування, потрібно проходити плановий огляд у лікаря-стоматолога і робити раз на рік рентген або КТ-знімок (бо це найпростіший спосіб ідентифікувати періодонтит на ранній стадії).

У всіх інших випадках — гігієна, вчасне лікування карієсу та пульпіту.